Військового Андрія Назаренко супроводжує в медцентр Тетяна, його майбутня дружина. Вони говорять так, наче обидва пережили прозріння після операції. Від цього спільного щастя бігають мурахи…ух! ❤️
Андрій прагнув допомагати людям і відчувати пульсацію життя. Так він змінив посаду зам.директора страхової компанії на водія швидкої. Так опинився саме в лавах ТрО. Бо ТрО - це як ЗСУ, тільки… шалені:) Захищали Київ, повертали Харківщину, стояли стіною за Бахмут. Андрій з побратимами знають - інакше не можна🇺🇦
І зупинятись не можна. Навіть, коли твої очі бачать дедалі гірше. За кілька місяців -5 — -6 стали -12, потім -15. Вночі не допомагали навіть лінзи. Якщо не триматись за наплічник побратима, загубишся в темряві.
Якщо ви колись носили лінзи, то знаєте, що їх бажано знімати щодня. Військові можуть ходити в лінзах тижнями, бо немає часу вдягти/зняти, або води помити руки…
Андрій звернувся до офтальмологічного центру «Новий Зір», і виявилось, що повернення зору - це дорога операція, але витрати покриє фонд. Оперував Георгій Пархоменко - лікар, чия майстерність дарує впевненість військовим. Від короткозорості в -15, астигматизму та ускладненої травматичної катаракти - не залишилось й сліду!💪
Прощаючись, ми відчуваємо радість Андрія та Тетяни ❤️ Бажаємо легкого відновлення військовому!
Comments